Криза ‒ таке знайоме і неприємне для багатьох слово. Небагато знайдеться людей, які б не переживали у своєму житті кризових ситуацій. У когось паралізуючий страх, хтось боїться діяти, брати на себе відповідальність, а хтось у час кризи переходить на нові рівні. У час кризи ми ставимо різні питання: чому це трапилось? Що робити далі? Як подолати кризу? Що робити, коли ми чуємо новини про можливий новий напад Росії й це страшенно лякає? 

Розглянемо тільки на одному прикладі, що робити, щоб вийти з кризи переможцем.

В другій книзі Хронік 20:1-3 ми читаємо, що проти Юдеї вийшли на війну сусідні народи, про що повідомили царю Йосафату. Це була дійсно дуже серйозна криза. Зараз в нашій непростій ситуації ми можемо уявити, що міг відчувати Йосафат, знаючи яка потужна армія загрожує його країні та народу. Але цар Йосафат пройшов цю кризу, вийшов з неї переможцем і народ юдейський прославив Бога, отримав мир та процвітання (2 Хр. 20:24-30). 

Як Йосафату це вдалося? Які принципи ми можемо взяти для себе в цій історії, щоб з перемогою пройти кризи в нашому житті?  

В цій історії з життя царя Йосафата можемо виділити нам п’ять основних принципів, що потрібно робити під час кризи:

1. УСВІДОМТЕ СВОЮ СЛАБКІСТЬ ТА ОБМЕЖЕННЯ
 
Читаємо в 2 Хр. 20:1-3, що звістка про величезну армію ворогів біля кордонів страшенно налякала Йосафата. Війна неминуча. Біля кордонів армія не однієї країни, вороги об’єдналися проти Юдеї – три народи виступили проти одного народу. Ми не знаємо напевно з тексту Біблії, чому ці народи виступили проти Юдеї. Але ми читаємо про реакцію царя. Він злякався (в іншому перекладі читаємо «занепокоївся»), закликав всю Юдею до посту і звернувся за допомогою до Бога. Таким чином, визнавши свою слабкість та безсилля в цій ситуації.
 
Це якби три країни: Росія, Білорусь та Чечня ‒ виступили воювати проти однієї України, то реакція євангельських віруючих нашої країни досить адекватна – тривога. Адже ми не хочемо знову повертатися в «братские объятия кремлевсего режима Путина». 
 
Дуже часто ми не хочемо чути погані новини. Такі новини вводять нас в стан тривоги чи навіть паніки, або ж в стан втечі від реальності. Деякі люди сьогодні не хочуть чути про військову агресію з боку Путіна. І коли в них запитуєш, чому так, відповідають, що так легше жити. Але подивіться на Йосафата, тривожні новини, які він почув, не примусили його сховатися від реальності, не паралізували його дії. А навпаки вказали на його обмеження і підштовхнули до активних дій. 
 
Тільки коли ми смиренно усвідомлюємо власну слабкість, визнаємо свої обмеження, тоді ми здатні шукати допомоги люблячого милосердного Спасителя. Тоді ми можемо діяти як знаряддя Його благодаті. Через усвідомлення власної слабкості ми можемо прийти до глибшого, більш пристрасного молитовного життя.
 
2. ПРИСВЯТІТЬ СЕБЕ ПОШУКУ БОГА
 
Йосафат наляканий. Його страх не безпідставний. Він знає, що не може протистояти цій великій ворожій армії власною силою. І цар відкрито говорить про це Богу в 2 Хр. 20:12. Ворог вже знаходиться біля стін Єрусалима. Потрібно приймати невідкладні стратегічні рішення, щоб врятувати народ. Але Йосафат йде МОЛИТИСЯ. Йосафате, що ти робиш? Ворог наступає! Ось, він вже на західному березі Мертвого моря. Скоро оточить Єрусалим, а замість того, щоб скликати наради, приймати невідкладні рішення, ти йдеш молитися? 
 
З людської точки зору Йосафат володів ресурсами, якими він міг чинити опір: у нього було багатство, йому приносили дань, він володів величезною армією ‒ 1 160 000 солдатів (2 Хр. 17:10-17). Але замість того, щоб покластися на ці ресурси, він пішов до Бога і почав шукати вирішення проблеми в Господа. 
 
Іноді наша гордість змушує нас думати, що ми можемо власними силами вирішити кризову ситуацію. Проте, нашою першою реакцією на кризу, має бути пошук Господа. Ми маємо молитися і чекати відповідь від Господа. Адже тільки Бог може зміцнити нас. Тільки Бог може підтримувати нас Своєю благодаттю. Це Бог, який має владу, щоб допомогти нам і дати відповіді. Він Бог наш, наша скеля і наш прихисток.
 
3. ЗОСЕРЕДЬТЕСЯ НА БОЖОМУ ХАРАКТЕРІ
 
У своїх словах,  звернених до Бога, Йосафат нагадує яким є Господь, що він не далекий Бог, а близький, який панує над усіма народами на землі. Йосафат проголошує, що вся влада у Бога та згадує про вірність Бога Своїм обітницям. Йосафат зосереджується на Божому характері в своїй молитві під час кризи. 
 
Коли ми стикаємося з кризовими ситуаціями в нашому житті, нам потрібно пам’ятати який Бог, зосереджуватися на Його характері та Його імені:  «…і на Тебе надіятись будуть усі, що ім'я Твоє знають, бо не кинув Ти, Господи, тих, хто шукає Тебе!» (Пс. 9:10). Коли ми розуміємо, Хто наш Бог, яке Його ім’я – це допомагає нам довіритися Йому. Ось чому Приповісті говорять: «Господнє Ім'я сильна башта: до неї втече справедливий і буде безпечний (Припов. 18:10). У розпал кризи більше роздумуйте про Божий характер, а не про кризові обставини.
 
4. ЗРОЗУМІЙТЕ, ЧИЯ ЦЕ КРИЗА
 
Бог відповів на молитву Йосафата через пророка, сказавши (2 Хр. 20:15-17) не боятися та не жахатися тих обставин, які навколо народу. І далі ми читаємо важливий момент: «…бо не ваша ця війна, але Божа!» Йосафат знає, що він слабкий в цій ситуації, і розуміння, що це Божа війна допомагає йому не бути здоланим страхом. Йосафат розуміє чия це криза.  
 
І в 2 Хр. 20:15 бачимо першу відповідь Господа через пророка: «Не бійтеся». Фраза «не бійся» в Біблії зустрічається близько 365 разів і цих випадків достатньо на кожен день протягом року. 
 
Коли ми знаходимося в розпалі кризи, то повинні пам'ятати, чия це криза, усвідомити, що криза належить Богові. Є багато жахливих обставин, які можуть статися з нами. Кризові ситуації можуть бути дуже болючими, але вони також можуть стати можливостями, коли буде по-особливому діяти Бог. Господь через кризу може працювати з нашими серцями, змінювати нас та наше оточення. Незалежно від того наскільки складними можуть бути обставини та життя, Бог завжди добрий та милосердний. І кожну кризу в нашому житті може використати для Своєї слави та нам на добро. 
 
5. ПРОСЛАВЛЯЙТЕ БОГА ПІД ЧАС КРИЗИ
 
Перед боєм наступного ранку, виходячи до ворожого війська, Йосафат зробив незвичайну річ. Порадившись з народом, звелів поставити групу прославлення (хор), яка йшла перед військом юдейським, славили Господа та дякували за Його милість. Подібну історію ми можемо прочитати в 2 Пар. 20:22, коли Ісус Навин доручив священникам ходити навколо Єрихону, трубити в труби, аж поки стіни не впали. Тут відбулося щось дуже схоже. Коли народ почав прославляти Бога, таким чином розв’язав владу з небес. Бог почав боротися за народ. А Йосафат та народ співали, хвалили Бога перед битвою та після бою. 
 
Коли ми стикаємося з кризовими ситуаціями в  житті, принесіть Богу гарячу та постійну хвалу. Коли ми славимо Бога та дякуємо Йому в часи нещастя, ми покладаємо свою надію на Нього. Наш погляд зосереджений не тільки на обставинах, а й на Господі, який є в цих обставинах з нами та все контролює. Ми розуміємо, що в  Його руці хід історії.
 
6. ОЧІКУЙТЕ СПОКІЙ, КОТРИЙ ПРИХОДИТЬ У ЧАС КРИЗИ
 
Ця історія з життя Йосафата завершується такими словами: «І заспокоїлося Йосафатове царство, і дав йому його Бог мир навколо» (2 Хр. 20:30). Йосафат не нервував через те, що вороги можуть перегрупуватися і знову атакувати. Він не боїться ніяких інших ворогів. Навіть якщо інша сила прийшла до нього, він знав, що Господь буде його помічником. Йосафат переживає мир Божий. Зіткнувшись з кризою, він шукав Господа, і Бог дарував йому мир. Молитва повинна бути нашою реакцією на кризу. Слово Боже говорить, що існує тісний зв'язок між молитвою та спокоєм: 
 
«Радійте в Господі завсіди, і знову кажу: радійте! Ваша лагідність хай буде відома всім людям. Господь близько! Ні про що не турбуйтесь, а в усьому нехай виявляються Богові ваші бажання молитвою й проханням з подякою. І мир Божий, що вищий від усякого розуму, хай береже серця ваші та ваші думки у Христі Ісусі» (Фил. 4:4-7).
 
Кризові ситуації можуть виникнути з різних причин: втрата роботи, війна, хвороби тощо. Слідування цим принципам з життя Йосафата може допомогти нам пережити все це, але тільки якщо Ісус є нашим Спасителем.

 

Ігор Федорович, 
директор програми «Благовістя та заснування церков»